Марія Монтессорі народилася 31 серпня 1870 року в маленькому італійському місті Чіаравелла (Charvalle,Кьяравалле). Вона була єдиною дитиною в сім’ї. Її батько Алесандро Монтессорі — високопоставлений державний чиновник, мати Ренільда Стопані з одного з найстаріших в Італії роду, що славився освіченістю і вченістю.
Мати була для того часу досить освіченою жінкою, і все життя, як могла, допомагала дочці. Батько ж, навпаки, досить довго не схвалював бажання дочки вчитися, адже тодішній католицизм не заохочував жінку здобувати освіту.
Про дитинство Марії відомо небагато, лише тільки те, що її сім’ї було зроблено все, щоб в майбутньому вона могла реалізувати високе людське призначення, хоча в суворій католицькій Італії це не відповідало звичному становищу жінки. . Матері Марії в освіті було відмовлено, тому всі її сили були спрямовані на виховання доньки. Вона підтримувала в дитині прагнення до відкриття нового і невідомого, прагнення до свободи, прищеплювала якості лідера. Якось, серйозно захворівши, Марія сказала матері: "Не бійся, мамо, я не можу померти, мені занадто багато треба буде зробити". 
Батьки Марії Монтессорі - Алесандро Монтессорі та Ренільда Стопані
В 1876 р. — Марія учениця початкової школи, де проявляла великий інтерес до навчання. Особливе місце серед усіх дисциплін займала математика, підручник з якої дівчинка брала навіть в театр.
У 16 років Марія стає єдиною дівчиною, зарахованою до Технічної школи Боунаротті з наміром отримати професію інженера. Але незабаром центр її інтересів перемістився з технічного мистецтва на медицину і Після закінчення інституту Марія починає займатися медициною. Марія стала студенткою медичного факультету університету. Директор медичної школи при Римському університеті зустрів її заяву словами: "Бажання стати лікарем не тільки безпрецедентне, а й неможливе для жінок". Коли в прийомі до школи їй було остаточно відмовлено, вона звернулася по допомогу до Папи Льва XIII. Його втручання дозволило Марії стати першою жінкою — студенткою Римського університету
На той час це був ризикований вчинок, оскільки вища освіта жінок не схвалювалася. У липні 1896 року М. Монтессорі отримала (перша серед жінок в Італії) диплом доктора терапії та хірургії Римського університету.
У 1896 р. — з відзнакою складає випускні іспити, захищає дисертацію з психіатрії і в 26 років стає першою в Італії жінкою — доктором медицини.
М.Монтессорі в шкільні та університетські роки
Працювати домашнім лікарем Монтессорі не довелося — пацієнти не відчували довіри до жінки-лікаря.
У 1899 році у Марії Монтессорі народився син. Її відносини з коханим через заборону шлюбу очікуваною свекрухою, на жаль, не привели до заміжжя, і вона, зважаючи на тогочасні жорсткі правила суспільної моралі, змушена була віддати свого сина на виховання до інтернату, вирішивши присвятити себе чужим дітям, немов-би спокутуючи свою вину перед рідною. Лише через багато років, коли син вже стане дорослим, вони знову зустрінуться.
В 1900 році очолює «Державну ортофреничну школу для дітей з порушенням інтелекту» — перший навчальний заклад в Європі для дітей з відхиленнями у розвитку, що був відкритий Лігою жінок Італії. В цій школі всього за три місяці за висновком комісії, що завітала з перевіркою, домоглася приголомшливих результатів у роботі з розумово відсталими дітьми. У цей час у неї формуються основи її майбутньої педагогічної системи.
Вона взялася за дуже складну справу — виховання й освіту розумово відсталих дітей, кинутих батьками і взятих під опіку державою. Дітей, яких їй довірили, тримали замкненими і кидали їм їжу, як тваринам. Суспільство відмовилося від них, Монтессорі було дозволено експериментувати з ними скільки завгодно. Саме тут зароджується знаменитий "метод Монтессорі", поширений у сьогоднішніх західноєвропейських загальноосвітніх школах. Незабаром діти, поміщені в людські умови, показали надзвичайні результати.
У 1907 році в Сан-Лоренцо Марія відкрила школу, яку назвала "Будинком дитини" де Марія випробувала свій метод на здорових дітях (вона працювала в якості педагога і лікаря). Його мешканцями стають 50 занедбаний дітлахів від 2 до 6 років з найбідніших верств населення найближчих. околиць .
 |
Марія Монтессорі з сином Маріо |
Марія Монтессорі стала керівницею дитячого закладу, замовляє сенсомоторні матеріали, підбирає меблі, обладнавши будинок таким чином, щоб у ньому було цікаво дітям різного віку, а виховання в якому було засновано на принципах Монтессорі, найважливіший з яких звучить як звернення дитини до дорослого: «Допоможи мені це зробити самому».
Будинок дитини,1907р.
Колеги були вражені тим, як доктор медицини могла так низько впасти. Вони вважали, що, обіймаючи посаду вчителя в бідному районі, вона деградує як вчений і особистість. Через два роки Марія стала відома всьому світові.
 |
Діти займаються з дидактичними матеріалами М.Монтессорі |
У 1908 році відкривається друга школа Монтессорі, а роком пізніше Марія Монтессорі проводить свій самий перший курс з підготовки Монтессорі-вчителів. На ньому навчалося 100 наставниць. Метод Монтессорі починає свій тріумфальний хід по всьому світу, активно впроваджуючись в життя. Виходить у світ перша книга «Мій метод» (в 1913 році вона перекладена на російську мову «Будинок дитини. Метод наукової педагогіки»).
З 1912 р. відкриваються курси з Монтессорі-педагогіки, приїжджають педагоги з Лондона, Барселони, Парижа, з різних країн, у тому числі і з Росії. Марія теж здійснює поїздки по світу, її лекції користуються феноменальним успіхом!
У 1913 році Монтессорі проводить в Римі перший міжнародний курс, куди приїхали не тільки італійські вчителя, а й педагоги з європейських країн, а також Австралії, Африки, Індії, Китаю, США, Канади.
В цьому ж році відбулася перша поїздка М.Монтессори в Америку з циклом лекцій, які викликали там справжній бум. Там створюється Монтессорі-Асоціація (Montessori Educational Association)
У 1915 році в США в Сан-Франциско на міжнародній виставці Марія Монтессорі з блиском демонструє свій метод американцям у спеціально організованому класі за склом, який створили за її проектом виставковому павільйоні.
У 1922 р. уряд Італії призначає її державним інспектором шкіл. В 1929 р. — Марія разом з сином Маріо організовує Міжнародну Монтессорі-асоціацію (AMI-Association Montessori-International) яка діє і понині, створює спеціальний коледж і школу.
Однак політика незабаром сама стала впливати на вільні школи Монтессорі.
У Росії, на догоду ідеям поголовного колективізму, дитячі сади Монтессорі були заборонені і закриті. В Іспанії вони також були заборонені, а у фашистській Німеччині та Італії вони були розгромлені войовничими націонал-соціалістами.
Після встановлення фашистського режиму в Італії Монтессорі довелося емігрувати: рятуючись від переслідувань, вона їде спочатку в Іспанію, потім до Голландії, а в 1936 (чи в 39?) році — в Індію, де вимушено проведе з сином сім довгих років. Їм, як представникам Італії — країни, яка у другій світовій війні підтримувала фашистський режим Гітлера, заборонили покидати Індію до кінця війни. М. Монтессорі, відзначивши своє сімдесятиріччя, продовжує активну педагогічну діяльність.
В 1939-1946 р.р. Марія живе і працює в Індії. За цей час вона навчила своїй методиці більше тисячі вчителів.
Її наукові інтереси все більше зосереджуються на проблемах розвитку та виховання дітей раннього віку. В 1946 р., відразу після війни — Марія повертається до Голландії. Вона багато виступала, вела навчальні курси, писала психолого-антропологічні праці.
Останні роки життя вона жила разом із сином у Голландії, країні, яку вона дуже любила, присвячує себе активній громадській та науково-педагогічній діяльності, боротьбі за Мир.
У 1950 їй була присвоєна почесна ступінь доктора, професора Амстердамського університету, крім того, вона очолювала інститут педагогіки ЮНЕСКО в Гамбурзі. На початку 50-х вона пише свої головні праці, багато виступає, веде навчальні курси
Марію тричі висували на здобуття Нобелівської премії, її приймали королі, президенти і прем'єр-міністри. На знак її впливу на французьку освіту їй було вручено орден Почесного легіону, декілька країн присудили їй докторські ступені.
У 1951 році відбувся 9-й міжнародний Монтессорі-конгрес в Лондоні. Свій останній навчальний курс 81-річна Марія Монтессорі провела в австрійському місті Інсбрук.
Немає коментарів:
Дописати коментар